Досьє: Народилася 3 липня 1985 року в м. Соснівці Львівської обл. Заслужений майстер спорту. Бронзова призерка чемпіонатів світу (2006, 2007), срібна (2007) та бронзова (2008) призерка чемпіонатів Європи, чемпіонка Європи (2009). Випускниця Львівського училища фізичної культури та факультету фізичного виховання Південноукраїнського педагогічного університету ім. К. Ушинського.

… Маленьку Наталку свого часу привів до спортивної зали батько. Сам спортсмен- любитель, котрий свого часу опановував і гирьовий спорт і бойове самбо,  він чудово розумів, що значать заняття спортом для дівчини у підлітковому віці. Чудово розумів, що спорт це не тільки фізичне здоров’я, а й духовний розвиток, виковування характеру.  Навіть, коли доходило до конфліктів він твердо стояв на своєму, що донька має тренуватись. Особливо гостро такі от непорозуміння, виникали, коли Наталя хотіла разом з подружками «відірватись» на дискотеці. Але тато був непохитним: «Ні ти будеш тренуватись». За цю волю спортсменка досі вдячна татові. А от мама ніколи не була в захоплення віддоньчиних тренувань та татовго ентузіазму.  Зрозуміло, що раділа, коли донька прихоидла з сумним виглядом після поразок на змаганнях. Тоді вона казала: «мовляв нічого страшного, підеш нарешті на кухаря вчитись». До речі, Наталя й справді чудово готує. От тільки за тренуваннями немає часу простоювати біля плити.  Можливо, коли полишить спорт й присвячуватиме цьому більше часу. Думається, що буде це не скоро.   Хоча ситуацій, коли хотілося кинути все  у її житті було ой як багато.

–        Були у мене випадки, коли ставила собі питання, а навіщо це,– розповідає Наталя, – Особливо, коли тебе намагаються засудити, поставити палки в колеса.  Але в мене девіз : «Назад дороги немає». Якщо я вперед, то не зупиняюсь й не звертаю з дороги, що б там не сталось. Навіть після невдач та падінь я зціплюю  зуби й продовжую  тренуватись. -

…До Пекінської  олімпіади вона готувалась, викладаючись на всі сто . В інтерв’ю журналу «Олімпійська арена» вона так охарактеризували свій олімпійський старт:  «…Відбір до Пекіна склався для мене дуже важко: довелося подолати багато  «прикидок» та відбірних змагань. Коли я стала чемпіонкою України, шанс потрапити до олімпійської збірної у мене зміцнився. Але потрібно ще було показати себе на міжнародному турнірі в Польщі. Протягом двох місяців я тричі зганяла вагу. Це було дуже виснажливо. Як мені здається, останній турнір у Польщі виявився зайвим. Я була в чудовій формі і повністю там виклалась і на Пекін у мене залишилося менше сил. А от щодо виступу на самій Олімпіаді… Я не люблю розповідати про неї, бо  для мене це досі болюча тема, хоча й минуло вже багато часу. Тут  я планувала не просто взяти участь, а поборотися за нагороди, я була сильнішою за американку, але не втримала перемогу, і це дуже боляче. Я виграла перший період – 4:0, у другому до останніх секунд вела в рахунку – 1:0, але за три секунди до того, як арбітр мав оголосити про мою перемогу, американка провела прийом, «вартістю» в один бал. Згідно з правилами змагань, перемога у другій двохвилинці дісталась суперниці. Що я робила у вирішальному періоді, навіть не пам’ятаю. Мене це все так шокувало, що я погано контролювала свої дії. Тренер Олег Сазонов заспокоював, казав, що попереду у мене чемпіонати світу та Європи, а через чотири роки з’явиться ще один олімпійський шанс – у Лондоні». До старту у Лондоні вона готується вже зараз. Відмовляється від відпочинку та задовлень, вільний час проводить на килимі. Адже там можливо настане її година Х.  Тим більше, що після завершення Пекінської олімпіади вона поставила собі за мету ще у відбірковому циклі до наступного  олімпійського старту довести всім, що гідна захищати честь держави на змаганнях найвищого рівня. От шкода тільки, що  проблема з житлом залишається «відкритою».  У гуртожитку вона мешкає завдяки розумінню та підтримці директора Львівського училища фізичної культури Степана Родака. Міські ж чиновники, від яких залежить вирішення цього питання, поки що зберігають мовчання. Хоча слід зауважити, Наталі вже пропонували змінити громадянство. Варто було переїхати до іншої країни й проблеми її були б вирішені. Але вона українка, й хоче виступати тільки за Україну. Примножувати спортивну славу своєї Батьківщини.

Євген  ЛЕВЧЕНКО